четвер, 29 січня 2015 р.

Їх слава буде пломеніти...

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
"На порох стерти, перебити!" -
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей - не перемогти!

                           М. Луків





   Їх було лише триста пам'ятного 29 січня 1918 року на вкритих снігом полях Крут. Триста молодих юнаків проти тисячних лав московського наїзника. Ще вчора сиділи вони на шкільних лавках, молоді, безжурні, зайняті своїми молодечими радостями й турботами. Ще вчора мріяли про закінчення своїх студій і укладали плани свого особистого життя й вільній власній державі. А сьогодні, ледве навчившись володіти крісом, вони добровільно зголосилися пожертвувати своїм особистим щастям в ім'я вищого ідеалу вільної Нації.
   Виїжджаючи зі столиці, вони мріяли вернутися з перемогою. Але ось тут на засніжених полях, зустрівшись з ворогом, що в багато разів переважав їх своєю масою і силою зброї, зрозуміли, що залишилось тільки одне: стримувати ворога якнайдовше. Смерть? Чи ж не варто вмерти за те, щоб Нація жила вічно? Тут на полі бою, йшла боротьба за одну ідею, ідею вільної самостійної України, в якій була б здійснена заповіджена Шевченком своя українська правда, і сила, і воля.
    Пізнавши добре значення Крут, ми зрозуміємо, що це був акт найвищої любови своєї Нації, що це було свідоцтво великого ідейного горіння українського юнацтва, яке змусило сколихнути сумління цілого народу.
   Тому шануймо Крутянців і несім з роду в рід їхню невмирущу славу. Збудуймо їм живий пам'ятник в наших серцях і будьмо постійно готові, як і вони, принести за Україну найвищу жертву. Тоді Крути запишуться також у світовій історії і будуть нагадувати світові, що Нація Крутянців ніколи не покориться ворогові Правди, ворогові людства. На сторожі честі України стоять її новітні борці-Герої!




Немає коментарів:

Дописати коментар