Павло Тичина народився у багатодітній родині.Він був одним з13-ти дітей у священнослужителя Григорія Тичини.Батькам доводилося постійно економити і через матеріальні нестатки старші діти залишилися без освіти.
Ця людина була надзвичайно талановита:він гарно співав ,був чудовим поетом,мав хист до малювання.
Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий ,мелодійний голос.У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів.У Чернігові він навчався спочатку в бурсі,згодом в семінарії.
Свої твори Павло Тичина писав звичайним олівцем.
Незважаючи на свою популярність,грошей він багато не заробляв.У 1921 році був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім.Т.Г.Шевченка,яка знаходилася по вулиці Кузнечній.
Тичину цінувала держава, тому коли почалася Друга світова війна його було евакуйовано до Уфи,разом з дружиною.
Він досконало знав нотну грамоту, оволодів азами диригування,навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах.Його улюблені музичні інструменти - бандура та кларнет.
5 років Тичина був міністром освіти УРСР.Він зробив великий внесок у відновлення шкіл після війни,діставав необхідні будівельні матеріали для відбудови.Навіть витрачав власні кошти,щоб забезпечити учбові заклади літературою.
Саме,коли був міністром,отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей). У квартирі була власна бібліотека- близько 20 тисяч книжок.
Про його освідченість свідчить і той факт, що він сам вивчивмайже 20 іноземних мов.А перекладав твори світової літекратури з 40 мов світу.
Особисте життя Павла Тичини було щасливим.Лідія Папарук та Павло Тичина побралися 1939 року,коли йому було 48,хоча до цього довгий час спілкувалися.
Немає коментарів:
Дописати коментар