" Його новели - як найкращі народні пісні , в яких нема риторики , ані сентиментальності , а тільки наочне , голе , просте , непідфарбоване життя , дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивої поезії . " ( Іван Франко)
Василь Стефаник - неперевершений майстер соціально - психологічної новели. Він найбільши соратник Івана Франка , Михайла Коцюбинського ,Лесі Українки , Ольги Кобилянської , товариш і спільник у творчій та громадській діяльності Леся Мартовича та Марка Черемшини.
З великою силою слова Василь Стефаник зобразив трагедії і драми селян , про яких він говорив : " Я люблю мужиків за їх тисячолітню тяжку історію , за культуру ... За них я буду писати і для них".
Цікавим видається спогад Василя Костащука , який добре знав Стефаника , саме :" Гарна класична будова тіла , приємні риси обличчя та благородні рухи творили з нього нерересічний тип чоловічої краси. Коли говорив . всміхався якоюсь дивною усмішкою : то дивиться з-під брів , то в очі глядів , ніби зазирав у душу. А як оповідав про щось гірке , то чоло морщив і хмурився ; тоді здавалося . що от-от з буйної чуприни вилетить іскра і запалить світ ."
Оце вміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало новелам письменника того болю , що гримів , як музика Бетховена.
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року у селі Русів . тепер Снятинський район Івано-Франківської області.Допитливий розум вбирав народні пісні , казки ,легенди , деталі селянського побуту , звичаїв , обрядів мешканців покуття.
Написані з великою художньою силою твори Стефаника здобули широку популярність .
Письменник залишив по собі " люту кривавицю - біля семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато , бо створене ним - велике і величезне " , писав Гнат Хоткевич.
Поетом мужицької розлуки , селянським Бетховеном , співцем селянської бідноти , співцем Гуцульщини, борцем проти соціального і національного гніту , володарем селянських душ називають Василя Стефаника.
Немає коментарів:
Дописати коментар