Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання,
покинутих домівок. Понад 35 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС,
але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних
об’єктів найвищого рівня.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії
людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі
Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі
вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні
радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом
потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік
Радянського Союзу.
Чорнобильська катастрофа
стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про
її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в
“гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська
влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
Які висновки має зробити
людство із чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність, адже
«мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним, а, значить, має
бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно
прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути
готовими у «винятковому режимі» до можливих нештатних ситуацій .
Українська
нація із гордістю та шаною згадують героїчний подвиг ліквідаторів аварії на
ЧАЕС, які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка
здатна вмить буквально випалити усе живе… Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів
про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я
стали фатальними для багатьох з них… Але це не зупинило наших військових,
медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь
небезпеки… іноді – ціною власного
життя.
Дякуємо за подвиг, вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у
боротьбі з цією техногенною катастрофою!
І пам`ятаймо, що людське
життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все
мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього , для життя на планеті Земля.
Цей дощ – як душ …
Цей
день такий ласкавий.
Сади
цвітуть. В березах бродить сік.
Це
солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль.
Зона. Двадцять перший вік.
Тут
по дворах стоїть бузкова повінь.
Ліна Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар