Такої страшної трагедії, яку пережив наш народ у 30-х роках ХХ століття, не зазнав мабуть жоден народ в історії людства. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що він не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом політики більшовицького режиму. Масове фізичне знищення мільйонів українців стало особливою трагедією для нашої держави. Зник не тільки численний прошарок заможних селян, але було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Тому, щоб недопустити повторення подібних трагедій, перед усім українським суспільством стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру, масштабів Голодомору. Пам'яті мільйонів наших співвітчизників в нашій книгозбірні пройшов День історичної правди "Жорстокі миттєвості голодомору" та акція "Запали свічу пам'яті"
Я ще не вмер...
Ще промінь в оці грає.
В четвер мені пішов десятий рік.
Хіба в такому віці помирають?!
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки.
В колиску ясночулу...
Я чую запах квітів. Я не вмер...
А небо стрімко падає додолу
Тримайте хтось.
Хоча б за коси верб.
Куди ж ви, люди, людоньки, куди?!
Окраєць ласки
Чи хоч з печі диму?
В клітинцій кожній - озеро води.
Я ще не вмер.
...Усі проходять мимо.
...А моє таке густе.
...А мамина рука іще гаряча.
Вам стане соромно колись за те.
Та я вже цього не побачу.
Антоніна Листопад
Немає коментарів:
Дописати коментар