Цікаві факти про Василя Стефаника

      Сьогодні виповнюється 149 років від дня народження Василя Стефаника – українського письменника, майстра експресіоністичної новели,громадського діяча, політика.

 

Василь Стефаник народився 14 травня 1871 році в селі Русів в сімї заможного селянина.

 Василь Стефаник походив з родини заможного селянина, він був видним чоловіком і завжди гарно вбирався, фраки шив у найдорожчих кравців.

Першою любов’ю письменника була Євгенія Бачинська – сестра відомого діяча Лева Бачинського. Проте все закінчилось трагічно: Василь не думав ще про одруження, а Євгенія чекала сватів. Її переживання з цього приводу, вразливість та туберкульоз вкоротили віку дівчині і вона померла в 23 роки .

За ним упадала і відома оперна співачка Соломія Крушельницька, але Стефаник казав, що чоловіком співачки він бути не може.

 Другою і не менш трагічною любов’ю Василя стала Євгенія Калитовська, але вона була одружена і мала двоє дітей. І хоч відповідала взаємністю, але піти з сім’ї не могла. Він писав: «Євгенія Калитовська мій найвищий ідеал жінки». Але і Калитовська померла рано

Її сестра Ольга Габорак, з якою  пізніше одружився письменник, знала про захоплення письменника до своєї сестри, навіть передавала твори присвяченій Євгенії на День народження.  

З Ольгою Василь Стефаник вчився разом ще у Дрогобицькій гімназії і приятелював. Коли стихла любов до Євгенії, письменник одружився з Ольгою. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були Іван Франко і Северин Данилович. Про неї він говорив так: «найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів».

Вони разом прожили всього 10 років. Після смерті Ольги жив з третьою сестрою Габораків – Оленою, виключно як приятелі, яка допомагала йому виховувати синів і вести господарство.

З 1908-1918 рр Василь Стефаник разом з Андрієм Шептицьким були послами до австрійського парламенту. Пізніше, на схилі літ, відомий митрополит допомагав письменнику матеріально.

Василь Стефаник був дуже вимогливим як до себе, так і до інших. Наприклад, якщо хтось з синів не приходив вчасно на вечерю о 6 годині, то не дозволяв вечеряти їм пізніше.

Василь так писав про своїх синів: старший Семен – гордий, середній Кирило – добрий, а наймолодший Юрій – розумний. Саме Юрій був улюбленим сином.

 Твори Василя Стефаника перекладали ще за життя. Наприклад, Іван Франко переклав на німецьку мову. Нічиї твори не перекладав, а його переклав.

У 1941 році в будинку письменника в селі Русові відкрито літературно-меморіальний музей.

       Ім’я Василя Стефаника носять:

– Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам

– Прикарпатський національний університет

– Національна бібліотека у Львові

– Публічна бібліотека у Києві

– Вулиці у Львові, Тернополі, Коломиї, Стрию

– Снятинська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В. Стефаника у м. Снятині в якій колись і навчався

– Львівська СЗШ №22.

Василеві Стефанику споруджено шість пам’ятників, в тому числі і в місті Едмонтон (Канада) та встановлено чотири меморіальні дошки.