БІБЛІОМІКС

"Про що мовчать сумні солдата очі..."
(кожному воїну присвята... Пробачте нам нашу душевну сліпоту...)

Невже це все? Не буде більше болю?
Не буде залпів і безглуздих слів…
Я йшов вперед… і впав на полі бою,
Я вже помер, хоч жити так хотів...

Ми йшли у бій за покликом свободи,
Ми не змогли рабами в світі жить...
Ми йшли у люту спеку і в негоди,
Ми ж мали рідну землю боронить!

Я вже помер, та ні... жалю не маю…
Є просто щем нездійснених бажань,
Є сльози тих, кого я так кохаю…
І розпач їх, і стогін їх благань.

Я йду від вас... я йду тепер на небо,
Та залишусь навІки у серцях…
Не треба сліз… і болю більш не треба,
Лиш залишіть мій образ у думках.

Згадайте нас, брати мої по крові,
А ми вас захищатимем з небес.
Ми одягли вінки свої тернові
Щоб дух свободи зрештою воскрес..

(с) 08/05/2015, Olena Lemishko​