Чорнобиль: три десятки літ потому...

                            Ти відомий сьогодні кожному

                     Не ім’ям своїм, а бідою.

                     Тою вулицею порожньою

                     Понад прип’ятською водою…

                     Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

                     У якому ти жив сторіччі!

                     Запеклись перестиглі ягоди,

                            Наче кров, на твоїм обличчі

                                                                              Білий І.

  26 квітня увесь світ відзначає День пам'яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. Цього року виповнюється 30 років від дня Чорнобильської катастрофи, яка стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики у світі.

Трагедія вплинула на життя цілих поколінь та залишила по собі чимало слідів, які нагадуватимуть про неї ще протягом багатьох років.

 Сьогодні - День пам'яті, День скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Громадськість стурбована розбудовою існуючих АЕС, експлуатація яких не дає цілковитої гарантії безпеки для людей і природи. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Тож запалімо поминальну свічку - свічку надії. І нехай це полум'я свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. 

 Урятований світ - найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...

 Літературний  калейдоскоп: "Голосить дзвін стривожено у квітні" присвячений усім самовідданим людям, хто в потрібну хвилину став на захист народу і землі,  втратили життя і здоров'я в цій пекельній боротьбі.