Вона серця палила всім;
Страждання граючи, стражданням
Сама була вона живим.
І руки Чехова й Толстого
Благословляли їй дорогу,
І Мирний голову клонив
Благоговійно перед нею,
І Лисенко її любив
Співучо-ніжною душею...
М. Рильський
Зі старовинних фотографій постає маленька на зріст жінка, пластично дуже виразна, з такими різними на всіх знімках очима, які то посміхаються, трохи примружені від веселості, або сумні і заглиблені, ніби ввібрали у себе безодню душевних мук не одного покоління жінок. Це Марія Заньковецька - одна з найяскравіших актрис у театральному просторі останніх десятиліть ХІХ – перших десятиліть ХХ століття.
Її друзями були майже всі відомі українські
письменники, культурні діячі, вчені того часу, такі як І.Франко,
М.Коцюбинський, Л.Українка, І.Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М.Старицький,
М.Грушевський, О.Богомолець та інші. Її талант, яскрава особистість захоплювали
всіх, хто бачив її на сцені і зустрічався з нею. Її любили і шанували
Л.Толстой, А.Чехов, П.Чайковський, І.Репін, І.Бунін, Шалва Дадіані та ін. Сорок
років віддала артистка сцені і силою свого таланту пробудила інтерес до
українського слова, українського театру не тільки в Україні.
Історія
її життя – це історія любові. Велике кохання до Миколи Садовського, яке дало їй багато щасливих і гірких хвилин, своїми драматичними колізіями перегукувалось з сюжетами п’єс, в яких вона грала, і не випадково її вчитель М. Кропивницький зрозумів, що від цих страждань, яких актриса зазнала через своє кохання, вона не в силах була звільниться ніколи і навіть на сцені.
Бібліотека долучилася до святкування 160-річчя від дня народження Маріі Заньковецької. В читальному залі бібліотеки оформлена викладка книг "Театр - її життя", а для читачів бібліотеки члени вітальні "Берегиня" провели годину-мініатюру "Віночок спогадів про Марію Заньковецьку".
Всіх кого зацікавило життя і творчий шлях Маріїї Заньковецької в бібліотеці можна почитати роман: Пільгук, І. Марія Заньковецька.
Немає коментарів:
Дописати коментар