Часом досить промінчика

" Люби життя, слідуй своєму серцю!"
                                            Бруно Ферреро


 
   У цьому тихому сивочолому чоловікові - увесь світ. Його короткі історії для душі допомагають задуматись про щастя, радість, милосердя, змушують серце усміхнутись. Дивовижна сила простоти і водночас якогось божественного світла міститься у них, тому ці історії від Бруно Ферреро люблять і дорослі і діти.
  Завдячуючи видавничому відділу "Свічадо", який переклав понад 20 книг італійського священника, ми маєм можливість читати притчі добірною українською мовою.

 


  Кожна із коротеньких притч Бруно Ферреро немовби запалює невеличку свічечку, яка, проте, здатна розтопите скуте льодовою кіркою серце. Саме так: промінчиком приязної посмішки, дружнім потиском руки, одним підбадьорливим поглядом... Даруємо ці свічечки усім, хто прагне зігрітися.

                                                         ТРОХИ СРІБЛА
   - Учителю, що Ви думаєте про гроші? - спитав один юнак свого учителя.
  - Дивись у вікно, - сказав учитель. - Що бачиш?
  - Бачу жінку з дитиною, двоє коней, що тягнуть віз, і чоловіка, який іде на базар.
  - Добре. Тепер дивись у дзеркало. Що бачиш?
  - Що ж хочете, щоб я бачив?! Зрозуміло себе!
  - Тепер поміркуй: вікно - зі скла, і дзеркало також зі скла. Вистачає тонесенького шару срібла на склі й людина бачить тільки себе.


     Не дозволь, щоб вікно твого серця стало дзеркалом.