Інформаційний Еко день «Зелений експрес».

             

              Ми всі однаковою мірою перебуваємо в небезпеці,                                                                                 і коли ми усвідомимо цю небезпеку, то залишиться                                                                                 надія, що спільними зусиллями ми зможемо                                                                                             подолати її.

                                                                            А. Ейнштейн

  Щорічно у третю суботу квітня в Україні відзначаємо День довкілля. З цієї нагоди 16 квітня в бібліотеці пройшов Інформаційний Еко день «Зелений експрес».

   День довкілля відзначається в Україні згідно з Указом Президента України  з 1998 р. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій, з метою розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією  "Дерево-Життя" та іншими громадськими ініціативами…»

   Протягом дня ми говорили про те довкілля,той куточок природи, у якому живуть люди, тварини і рослини.Усі ми живі творіння природи на планеті, її біологічні мешканці і нам необхідно берегти свою Землю, бо вона така одна, і ніхто не знає, чи є ще якась планета, де процвітає життя, подібне наше. А людина — розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладають великі надії у збереженні свого довкілля.

  

 На Інформаційний еко день до нас завітали методист та керівник гуртків Тернопільського обласного центру еколого  натуралістичної творчості учнівської молоді   -  Мирослава Березіцька та Галина Мисак, які спілкувалися з учнями 7-В класу Тернопільський Ліцей 21 – СМШ ім.І. Герети, класним керівником Оксаною Рудницькою, вчителем Лілією Гусак , асистентом вчителя Анною Князь та бібліотекарем Марією Гаврон.

Мирослава Березіцька розповіла присутнім про важливість збереження природи, сортування сміття, утримання територій в чистому вигляді.

 Галина Мисак провела арт-терапевтичне заняття, на якому учні створювали екологічні плакати з різними техніками виконання «Екологічне обличчя довкілля».  Протягом  дня всі охочі мали змогу переглянути відео ролики « Проблеми забруднення навколишнього середовища», «Збережемо довкілля». 

Ознайомитися з книгами, журналами,виробами з природнього матеріалу представленими на еко - дереві «Гімн цвіту, травам і природі».

Всі ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, жити в екологічно чистому середовищі. Саме від цього залежить здоров’я кожної людини і всієї планети. Давайте ж будемо її берегти! Всюди на кожному кроці, кожної хвилини свого життя!

Пам’ятайте: не Земля належить нам, а ми належимо Землі. І завтрашній день її буде таким, яким ми його зробимо сьогодні.Тому завдання кожної людини — берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра.

Юліан Опільський - цікаві факти /до 140 – річчя від дня народження/

 

Юліан Опільський  — перший український письменник Тернопільщини, автор історичних романів, повістей, оповідань про Стародавній Вавилон, Єгипет, Грецію, Рим, Київську Русь, а також творів, що розповідають про події на землях України до 1812 року.

Подорож у творчість Валентини Семеняк "Книги,які лікують душу"

Всеукраїнський тиждень дитячої книги триває. Сьогодні в нас затишно і тепло разом з Валентиною Семеняк – країнською письменницею, журналісткою, фотохудожницею. Головою Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України, лауреаткою багатьох міжнародних, всеукраїнських премій та відзнак і учнями 4-Б класу, які завітали до нас вперше разом з своєю вчителькою Ольгою Туревич.

Мова - живе коріння роду і народу

 Сьогодні, 21 лютого, у всьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Для нас, українців, ця тема є надважливою. Нашу мовну ідентичність намагаються ліквідувати і сьогодні. Тому ми маємо зберегти єдність і міцність нашого народу, яка і починається з мови. 

  Вшанували ми сьогоднішнє свято поетичним журналом "Мова - живе коріння роду і народу". Гостею заходу була Галина Гузовська-Корицька - письменниця, кандидатка філологічних наук, українська педагогиня і науковиця, доцентка кафедри змісту і методик навчальних предметів ТОКІППО. Родом пані Галина з Тернопільщини, але трудовий шлях і визнання здобула в Запоріжжі, куди переїхала після закінчення вишу. Але з повномасштабним вторгненням повернулася на малу Батьківщину, де продовжує свою професійну діяльність. 

  Знайомилися з творчістю письменниці учні 7-Г класу школи-ліцею №21 - спеціалізованої мистецької школи з вчителькою української мови Лілією Богач та бібліотекарем школи Марією Гаврон. Найбільш активних дітей, пані Галина вгостила смаколиками та подарувала на згадку про зустріч свої книги.

  Музичним дарунком для гостей прозвучали композиції у виконанні учениць цієї ж школи - Злати Марич, Софійки Ступак та Вероніки Андрухів, під керівництвом викладачки бандури Олени Гаврилюк.

 Сьогоднішнє свято нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні. Українці це знову виборюють зі зброєю в руках.

Мова - то серце народу

 День української писемності та мови — державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року указом президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

  Його відзначали у день пам'яті преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. За старим календарем свято припадало на 9 листопада.

  Проте з 2023 року у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ №455/2023 про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня.

  Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу. Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове письмо. Вузлики були  різних кольорів, які древні люди вміли розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім були ієрогліфи.  Пройшло  не одне століття аж поки  створилися літери... 

  Перше ж слов'янське письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати Кирило та Мефодій у 862 році... На основі давньоболгарських діалектів брати створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом з прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти. 

  Одним з найосвіченіших людей Київської Русі того часу був  Нестор-літописець.

 Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало  володів грецькою мовою. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим, чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством  його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання. З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій.    

  Помер Нестор – літописець 9 листопада приблизно 1113 року., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем ( 9 листопада)27 жовтня вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.

День створення УПА: що повинен знати кожен...

Сьогодні 14 жовтня відзначається День створення Української Повстанської Армії. 14 жовтня 1942 року постановою Української головної визвольної ради зафіксоване, як дата створення УПА.На думку деяких істориків підрозділи УПА почали діяти на західній Україні у першій половині 1942 року.

 Наприкінці червня 1941 року Тарас Бульба-Боровець створив загони "Поліська Січ", які згодом стали основою УПА.Першим головним командиром УПА був Дмитро Клячківський (Клим Савур)

 з 1944 по 1950 роки - Роман Шухевич.

Після смерті Шухевича, УПА очолював останній головнокомандувач Василь Кук.

З 1942 по 1954 роки у лавах УПА перебувало близько 400 тисяч бійців.

 Загони УПА одночасно воювали проти німецької та радянської армії.Одна частина УПА з боями зуміла прорватися до Європи, інша - продовжувала нерівну боротьбу у західній Україні.

  Офіційно останній бій УПА відбувся 14 квітня 1960 року в Тернопільській області..Хотя знову ж деякі історики пишуть, що боротьба тривала до 70-х років.УПА не була класичною армією, але показала, як добре організовані загони  можуть протягом тривалого часу вести бойові дії, та чинити гідний опір    у боротьбі за Незалежність

  Герої УПА стали прикладом наслідування для героїв сьогодення.

Вічна пам"ять Героям, які віддали і віддають своє життя за Незалежну, вільну Україну. Слава УПА! Слава Україні! Героям Слава!

.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПИЛИПА ОРЛИКА ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЮ

 

    Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист – народився 11 (21) жовтня 1672 на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів.

   Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а через короткий час був запрошений до гетьманської канцелярії в Батурин.

        Києво-Могилянську академію Пилип Орлик закінчив у 1694 році. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

         З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. 1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля Карла ХІІ.

   Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

    У 1711 та 1712 роках двічі намагався збройною боротьбою здійснити свої права на рідній землі. В 1714 році був із Карлом ХІІ у Молдовському князівстві, а потім разом із ним переїхав до Шведської імперії, де перебував аж до 1720 року. У 1720 році через Німеччину, Чехію, Шлезьк прибув до Речі Посполитої, де пробув до березня 1722 року. З Речі Посполитої виїхав до Османської імперії, де затримався якийсь час у Хотині над Дністром, потім у Серезі, врешті зупинився в Салоніках та прожив тут до 1738 року. А згодом, побувавши якийсь час у Чернівцях, Каушанах та в Букарешті, переїхав до Ясс (колишня столиця Молдовського князівства), де й помер у 1742 році.

   Конституція Пилипа Орлика – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року, який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII.

    Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

    Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

    Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

    Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році (видавництво «Темпора»).

Пилип Орлик написав також поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), а на честь полковника Івана Обидовського – «Гіппомен сарматський» (1698).

    До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

 Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції. 

     Боротьба за Незалежність тривала не один день і сьогодні наш народ продовжує свою боротьбу за вільну і Незалежну Україну. Слава Україні! Героям Слава!

Читаємо, мріємо, гуртуємось.

   Бібліотечний фестиваль з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек вже став традиційним для нашого міста. Цьогоріч він проходить під назвою "Бібліотека: читай, мрій, перемагай".   В нашій книгозбірні він  розпочався з вуличної  арт-акції єднання «Малюю Перемогу».  Учні 6-В класу ТЗОШ №11, разом з класною керівничкою Надією Горошко та керівничкою гуртків ТОЦЕНТУМ Галиною Мисак,  малювали малюнки на асфальті, мріяли про перемогу та мир в нашій країні. Дякували нашим захисникам за наш спокій, їхню самовіддану боротьбу за нашу свободу і незалежність, та бажали  швидшого повернення в родини живими та здоровими. 

 Продовження святкування  відбулося в читальній залі нашої книгозбірні.  Галина Мисак разом з своїми гуртківцями, учнями ТЗОШ №11, виготовили своїми руками іграшку-брелок з фетру. Кольорові кошенята діти взяли з собою на згадку про сьогоднішню нашу зустріч. Дякуємо діткам за позитивні емоції, а нашим воїнам за наш спокій.

                                                                  Все буде Україна!!! ❤❤❤

Майстерня радості "Великодній віночок"

 

Великдень - це не лише писанки та паски, але і великодні композиції, які створюють атмосферу свята.  Прикрасити будинок таким елементом інтер'єру, як великодній вінок - це традиційна великодня прикраса в Європі,а тепер і в Україні. Великодній віночок прикрашають певними символами:кролик, пасхальні яйця.

         Чому кролик – символ Великодня ?

   На Заході одним із головних символів Великодня є кролик, який зазвичай приносить яйця дітям  Великодній кролик прийшов із німецьких народних легенд. У Німеччині діти залишали на Великдень гнізда з капелюхів, і чекали в подарунок різнокольорові яйця. Причому в різних землях це робили різні тварини: у Гессені – лисиця, а в Баварії – зозуля. Проте з часом кролик витіснив інших казкових тварин і став єдиним символом у всіх німецькомовних країнах.  

           Яйця великодні особливо вирізняються з-поміж усіх варіацій такого декору.

         Вони:

• ототожнюються з цим святом;

• відразу роблять виріб тематичним, теплим, душевним;

• прекрасно поєднуються зі штучними квітами, іншими символічними матеріалами;

• можуть використовуватися як основна акцентна прикраса або в якості дрібних деталей, що підкреслюють загальну задумку і пасхально-весняний настрій.   

 І сьогодні на майстерню радості «Великодній віночок»,завітали учні 3 – Г класу ЗОШ №11 з класним керівником Наталею Заблоцькою.Майстер клас проводила Галина Мисак керівник гуртків ТОЦЕНТУМ.

Вінок можна повісити на стіні або дверях. Така пасхальна композиція прикрасить ваш будинок та подарує йому святкову атмосферу.

Вербна неділя : походження та традиції !

 Розповідаємо про сенс свята і пов'язані з ним обряди.

       Вербна неділя — шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Православні християни та греко-католики у 2023 році відзначають свято 9 квітня .

        Католики цього року святкують Вербну неділю 2 квітня.

         У церковному календарі свято називається Вхід Господній у Єрусалим. Вважається, що за день до цього — у Лазареву суботу — Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря. Завдяки очевидцям про диво швидко стало відомо по усій країні.

Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди сердечно його вітали, співали пісні та кидали під ноги пальмове гілля і квіти. 

Чому свято називається Вербна неділя ?

У багатьох народів свято відоме як Пальмова неділя — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим.

Однак у Східній Європі, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти. Відповідно в українській традиції свято називається Вербна неділя.

Вербна неділя: традиції свята :

У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.

Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».

У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.

"Дороги в храм здоров'я".

 

      7 квітня - Всесвітній день здоров'я, який вперше було відзначено 7 квітня 1950 року.

З цієї нагоди, працівники бібліотеки разом з Галиною Мисак - керівником гуртків ТОЦЕНТУМ для учнів 5-В класу ЗСШ11 провели практичне заняття "Дороги в храм здоров'я". Діти переглянули відео-ролик "Здоров'я і правильне харчування", говорили про переваги здорового харчування та через руханки, ігри формували ціннісне ставлення дітей до власного здоров'я.

І пам'ятаймо всі, дорослі і малі - що здоров'я - у наших руках!