Показ дописів із міткою Олег Герман. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Олег Герман. Показати всі дописи
вівторок, 19 березня 2024 р.
"Хай поезія лунає...".
До Всесвітнього дня поезії, який відзначаємо 21 березня, в нашій бібліотеці відбувся Віршований зорепад " Хай поезія лунає..." разом з Олегом Германом - талановитим письменником, громадським діячем, членом НСПУ, почесним громадянином міста Тернополя.На зустріч завітали учні 10-А класуЗОШ 23 з класною керівничкою Іриною Заяць і вчителькою української мови і літератури Людмилою Дулиш, та любителі поетичного слова з Тернопільського міського територіального центру соціального обслуговування населення.Олег Михайлович зачаровував присутніх своїм Словом та поділився своєю новою поезією, яка увійде в нову збірку.
четвер, 19 листопада 2015 р.
Поетичний дарунок Олега Германа
11 листопада наша бібліотека зібрала шанувальників поетичного слова. До нас в гості завітав відомий тернополянин, поет, науковець, композитор, професор кафедри українознавства і філософії ТНТУ ім. Івана Пулюя і просто цікава особистість - Олег Герман. Студенти Галицького коледжу імені Вячеслава Чорновола насолоджувалися поезією, яка тільки вийшла з-під пера автора та побачили нову книгу "Співоча скеля", яка готується до друку. На завершення свята Олег Михайлович подарував свої збірки для читачів бібліотеки.
Вічна і єдина,
То королева, то ... дитя,
З Тобою зустрічі година
Вартує цілого життя.
У твоєму
житті я був гостем незваним.
Ти чекала когось – не мене.
Щось
щеміло в душі, а що саме – не знаю,
Бо тоді ще не вірив у це.
В твоїх карих очах виражалась потреба.
Може, радість, та швидше журба…
Ми так
близько були, і водночас далеко,
Немов
полум’я й лід, наче небо й земля.
Час
тягнувся шнурком, як в сирій божевільні.
Я дивився на світ через сон
І не бачив людей, замість них – сірі тіні,
Навкруги тільки бруд і бетон.
Та змінилося щось у завмерлій природі
І між нами прокладений міст.
Так люблю
я тебе, як любити лиш в змозі
Загартований
болем непроханий гість…
|
Підписатися на:
Дописи (Atom)



