Вербна неділя

 Сьогодні відзначаємо вхід Господній до Єрусалима — християнське свято, що відзначається за тиждень до Великодня,присвячене урочистому в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим, де його зустрічали як Спасителя, встеляючи шлях пальмовим гіллям. Ще його називають Вербна неділя .  В Україні через клімат пальми замінили вербою — символом життя, оновлення і захисту.  Існує традиція легко бити одне одного вербовими гілками, примовляючи: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень!». Це символізує побажання здоров'я та сили.

                                                  Вітаємо всіх з Вербною неділею!

Вербна неділя : походження та традиції !

 Розповідаємо про сенс свята і пов'язані з ним обряди.

       Вербна неділя — шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Православні християни та греко-католики у 2023 році відзначають свято 9 квітня .

        Католики цього року святкують Вербну неділю 2 квітня.

         У церковному календарі свято називається Вхід Господній у Єрусалим. Вважається, що за день до цього — у Лазареву суботу — Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря. Завдяки очевидцям про диво швидко стало відомо по усій країні.

Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди сердечно його вітали, співали пісні та кидали під ноги пальмове гілля і квіти. 

Чому свято називається Вербна неділя ?

У багатьох народів свято відоме як Пальмова неділя — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим.

Однак у Східній Європі, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти. Відповідно в українській традиції свято називається Вербна неділя.

Вербна неділя: традиції свята :

У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.

Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».

У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.

Родинний оберіг на Вербну неділю

  Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, а тиждень - Вербним тижнем. Це свято походить від релігійної легенди, за якою, коли Ісус Христос в'їжджав до Єрусалима, його шлях люди встеляли вітами фініків та пальм. На словянських землях, де ці рослини не зустрічаються, їх замінила верба, що найпершою прокидається після зими.
 У Вербну неділю в церкві освячують лозини верби. Виходячи з церкви, по дорозі додому, люди б'ючись лозинами промовляють:
                                      Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень, або

               Будь великий, як верба,

          А здоровий, як вода,

          А багатий, як Земля!

  Вербі приписують особливу лікувальну та магічну силу.  Гілки ставлять в хаті за іконами, ковтають котики, щоб горло не боліло, ними благословляють худобу, коли перший раз виганяють в поле.
  Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишалося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
  На Вербному тижні житло набуває святкового вигляду, господарі миють, прикрашають домівку, готують вербові лозини до освячення.                                                             

 

 З Вербною неділею!