Година – реквієм «Небесна Сотня: пам’ять і сльоза».

  Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події Революції Гідності – дні масових розстрілів  людей на майдані.

   Вчора  в бібліотеці відбулась година – реквієм  «Небесна Сотня : пам’ять і сльоза» на якій  вшанували  пам’ять Героїв Небесної Сотні .  Цей день увічнює людську, громадянську та національну самовідданість, силу духу й незламність тих, хто змінив хід історії України в боротьбі за свободу та гідне європейське майбутнє України.

Модератором заходу була Юлія Горішня – членкиня організації «Права молодь».  Юлія розповіла присутнім про те;

- що призвело до національного  повстання у 2013 році;

- хто такі Герої Небесної Сотні і чому нам важливо пам’ятати про їхній подвиг

- сучасна молодь – спадкоємці боротьби за українську незалежність. 

  На годину – реквієм прийшли учні 9-А класу з класною керівничкою Тетяною Кучер та бібліотекаркою Марією Гаврон Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи ім. Ігоря Герети.

  Герої Небесної Сотні стали символом боротьби українців за свободу та незалежність, поклавши початок боротьбі, яка продовжилася на фронтах російсько-української війни по сьогоднішній день.

  Пам’ять про їхній подвиг повинна жити й надихати нас до дій – зміцнювати громадянське суспільство, боротися за справедливість і не дозволяти нікому забути, за що вони загинули

  Вічна пам'ять Героям Небесної Сотні! Героям російсько – української війни! Вони віддали життя, щоб ми могли жити у вільній Україні.

.

 

Павло Тичина : цікаві факти.

 

Павло Тичина народився у багатодітній родині.Він був одним з13-ти дітей у священнослужителя Григорія Тичини.Батькам доводилося постійно економити і через матеріальні  нестатки старші діти залишилися без освіти.

 Ця людина була надзвичайно талановита:він гарно співав ,був чудовим поетом,мав хист до малювання.

 Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий ,мелодійний голос.У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів.У Чернігові він навчався спочатку в бурсі,згодом в семінарії.

 Свої твори Павло Тичина писав звичайним олівцем.

Незважаючи на свою популярність,грошей він багато не заробляв.У 1921 році був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім.Т.Г.Шевченка,яка знаходилася по вулиці Кузнечній.

Тичину цінувала держава, тому коли почалася Друга світова війна його було евакуйовано до Уфи,разом з дружиною.

Він досконало знав нотну грамоту, оволодів азами диригування,навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах.Його улюблені музичні інструменти - бандура та кларнет.

5 років Тичина був міністром освіти УРСР.Він зробив великий внесок у відновлення шкіл після війни,діставав необхідні будівельні матеріали для відбудови.Навіть витрачав власні кошти,щоб забезпечити учбові заклади літературою.

Саме,коли був міністром,отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей). У квартирі була власна бібліотека- близько 20 тисяч книжок.

Про його освідченість свідчить і той факт, що він сам вивчивмайже 20 іноземних мов.А перекладав твори світової літекратури з 40 мов світу.

Особисте життя Павла Тичини було щасливим.Лідія Папарук та Павло Тичина побралися 1939 року,коли йому було 48,хоча до цього довгий час спілкувалися.

   

Майстерка радості «Різдвяний декор: створюємо настрій».

 

Сьогодні в нашій бібліотеці в рамках Мистецького фестивалю "Додому на Різдво" пройшов майстер клас "Різдвяний декор: створюємо настрій". Учасники майстерки переглянули виставку - вернісаж робіт гуртківців ТОЦЕНТУМ «Різдво і Новий рік дарують казку», та ознайомились з книгами представленими на книжковій інсталяції "Магія зимових свят".

Зануритись в святкову атмосферу всім бажаючим допомагала керівник гуртків ТОЦЕНТУМ Галина Мисак. 

                               

 Створення композиції - це не просто про декор, це про внутрішній спокій і можливість відчути свято на кінчиках пальців. Тепер частинка цієї магії житиме у кожного вдома.

  Дякуємо Управління культури і мистецтв ТМР за фінансову підтримку у придбанні новорічного декору.

Особлива вдячність нашим захисникам за можливість жити сьогодні,за надію мати майбутнє.

Берегине моя, українська хустка.

     

             В Україні існує неофіційне свято - Всесвітній день української хустки, який відзначається 7 грудня з метою збереження традицій.

           Для українок хустка - це не просто головний убір, це річ символічна , знакова і є нашою культурною спадщиною, що означає жіночість, вірність і любов.  Хустка передавалася як родинна ціність від матері до доньки, яка об'єднувала жіночі покоління.

           Вибір хустки залежав від пори року, певного приводу та вподобань. На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні - стримані . Хустка могла багато розповісти про матеріальний стан сім'ї. Вона вважалася доволі дорогою річчю.

               Хустку носили в усіх регіонахУкраїни, але були свої "місцеві" способи пов'язування. .Українська хустка пов'язана з безліччю звичаїв та обрядів. До початку ХХ століття хустка була обов'язковим предметом гардеробу українки.

        Сьогодні хустки знову повертаються в моду з квітковими орнаментами, полотнами відомих художників чи національною символікою. Тепер їх носять не лише на голові,а й замість браслету, пов'язують на шию чи сумку. Вкотре українські традиції стали світовим трендом.

                                               

  

           Нам потрібно відроджувати та поважати наші українські традиції, бо  це генетичні скарби нашого народу.

Екосвідомість

В рамках програми заходів «Школи Екоурбаністики» в Тернополі в нашій бібліотеці відбулась

Червона стрічка - символ підтримки

 Червона стрічка - символ всесвітнього дня боротьби зі СНІДом , яка означає :   " Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї". Вперше цей день відзначався 1 грудня 1988 року. З того часу цей день  відзначається щорічно та головна мета - звернути увагу суспільства на цю проблему.

  Червона стрічка - символ антиСНІДівського руху , яка була створена  художником Франк Муром  у квітні 1991 року ( він помер від СНІДу через три роки).

  Прикріпивши стрічку до свого одягу , людина висловлює свою підтримку , співчуття та переживання з тими , хто хворий.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю.

 

Арт майстерня «Подарунок для воїна».

  21 листопада в Україні відзначали День гідності та свободи. Ця дата пов'язана одразу з двома знаменними подіями в історії України, коли народ доводив своє право на вибір та демократію.-

  Зараз, коли триває повномасштабна війна, цей день набуває ще більшої ваги для українців, адже демонструє силу та відданість нації своїм цінностям.Таким чином підкреслюється, що ці цінності українці щодня відстоюють воюючи на фронті, даючи змогу державі й надалі існувати, працювати і мати змогу навчатись.