Високий світоч віри

 

Василь Барка, справжнє ім'я Василь Очерет, народився 16 липня 1908 року на Полтавщині. Згодом переїхав на Кавказ, де отримав вищу освіту, вивчив кілька іноземних мов. 

  У 1941- му добровольцем іде у народне ополчення. Василь не ховається від війни , хоча і має змогу звільнитися за станом здоров’я. Під час одного з наступів німців у 1942 році його було тяжко поранено. Попри ризик, за поетом доглядали чужі люди. Німці загрожували покаранням за допомогу пораненим червоноармійцям, а з радянських літаків скидали попередження, що всі, хто залишився в живих після бою з німцями – «зрадники Батьківщини». Василь Барка опинився між двох вогнів і вирішив порвати зі сталінським режимом. 

  У 1943 році оголошена мобілізація всіх чоловіків на роботи в Німеччину. Війна назавжди розлучає Василя Барку з сім’єю. У важкому зимовому переході поет писав вірші, та більшість з них загубилися. Після розгрому нацистів разом з іншими вигнанцями-втікачами письменник здійснив 1000-кілометровий перехід до Аугсбурга в табір «Ділі» (для переміщених осіб). Ночував у ящику, терпів незгоди. Там поет почав перший прозовий роман «Рай», який вийшов у Нью-Йорку в 1953 році. 

  Василь Барка був переконаний, що так, як судили німецьких фашистів, мають судити і комуністичний режим більшовиків. 

  У 1950 році переїхав до Америки, де працював над історією української літератури. У 1958-1961 роках Василь Барка писав роман «Жовтий князь», у якому розповів про жахіття Голодомору 1932-1933 років. За словами його сучасниці Віри Мелешко, він одним із перших заговорив про Голодомор як явище на українських землях. 

  Василь Барка стверджував: наслідки голоду страшні. Найперше він показав, що це справді геноцид і планомірне нищення нації. І доводив, що голод передається на генному рівні й вселяє людині почуття страху. 

  «Я щасливий, бо маю Божу поміч написати твори, про які мріяв, і знаю, що вони будуть значною допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому». 

 Помер Василь Барка 13 квітня 2003 року. після довготривалої недуги. Похований на українському цвинтарі в Савт Баунд біля Нью-Йорка. 

 Важкі фізичні й морально-психологічні випробування випали на долю письменника - від переконаного атеїста і сповідника комуністичної ідеї він прийшов до віри в Господа й осудження людиноненависницької системи - протофашизму. Він був переконаний, що кожна людська душа шукає свою, відмінну від інших стежку до Бога. 

 Детальніше про життєвий шлях Василя Барки та його творчість, можна дізнатися завітавши в нашу бібліотеку, та познайомитися з тематичною викладкою книг, присвячену 115 річниці від дня народження письменника.

Тематична викладка книг
"Творчість Василя Барки"