"Олег Ольжич - поет нескореного покоління"

                                                                                

                                                                 

                   

                      О Україно ! Хай нас людство судить,-
                                 Тобі одній - думки і кожній рух!                                                           Твоїм щитом - гарячі наші груди,
                                 Твоїм мечем - ці міліони рук!

                      

                                                                           О. Ольжич
                                                                                                                          

   

Цікаве про Олега Ольжича .

  Справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба.                                                                Народився 8 липня(21 липня)1907 року в Житомирі.Його батько - відомий український класик Олександр Олесь.

Олександр Іванович ніжно любив сина , Називав його Лелекою, присвячував йому вірші. Маленького Олеся виховували бабуся і дідусь.В три роки він навчився читати , а в п'ять написав п'єсу на три дії з життя козаків і сам ілюстрував її.Змалечку грав на піаніно та скрипці.

        1940 році зустрічається з Катериною Білецькою та закохується у неї.Молодята вінчаються у церкві.Ольжич бере зі своєї дружини та свідків клятву про те, що вони мовчатимуть про весілля аж до закінчення війни.Він зробив це для того , щоб Катерина не зазнала переслідувань за його політичну діяльнісь.

         З 1930 року Олег Кандиба бере псевдонім Олег Ольжич та робить спроби писати.Видав друком збірки -"Рінь", "Вежі","Підзамче"(посмертно).     

          На велосипеді об'їздив пів - Європи,відвідував церкви,музеї,університети...

          Для наукової співпраці з архелогії Ольжича запросили до Риму. Читав  курс лекцій з архелогії в США.Активно друкував свої наукові досягнення в провідних журналах світу.

           Він розробив періодизацію трипільських пам'яток Дністровського регіону . Дана періодизація актуальна і сьогодні.

           25 травня 1944 року його арещтовують на квартирі у Львові.Був направлений до Берліну,   посадили у камеру , що знаходилась у спеціальному бункері . Жорстоко катували . 10 червня 1944 року він помер  не проходячи до тями.Його тіло було спалено у крематорії. Допити  і катування тривали більше двох тижнів , доки смерть не зупинила тортури.Ольжич власноруч написав заяву, що відмовляється від будь-якої співпраці з німцями , заявивши" Українські землі є життєвим простором для українського народу.Тому будь - якого окупанта били і будемо бити!".

    31 липня 1944 року народився син Ольжича , якого Катерина назвала на його честь Олегом.