ЛИСЕНКО
Микола Віталійович (1842-1912)
Випускник Імператорського університету Св.
Володимира (1864 p.), видатний український композитор, родоначальник
української національної музичної класики, громадсько-освітній діяч
Народився Микола Лисенко 22 березня
1842 р. у с. Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині
поміщика, армійського офіцера, Віталія Романовича Лисенка. Його батько був
людиною освіченою, передових на той час поглядів, походив він зі старовинного
козацького роду. Мати, Ольга Єреміївна, - вихованка Смольного інституту в
Петербурзі. Вона стала першою вчителькою музики для Миколи.
Як композитор, Лисенко писав у різних жанрах.
Це і продовження серії музики до "Кобзаря", і пісні на тексти Івана
Франка, Лесі Українки, Генріха Гейне. Також він друкує збірки українських
народних пісень для голосу з фортепіано, для чоловічого й змішаного хорів. Одна
за одною з'являються опера "Наталка Полтавка", дитячі опери
"Коза-Дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна".
Микола Лисенко - автор хору "Боже великий єдиний..." - духовного
гімну України.
Музичну діяльність М. Лисенко постійно
поєднував з невтомними зусиллями на громадській ниві. Ще у молоді роки він
співпрацював з київською "Громадою". Пізніше активно гуртував
українських митців у Київському літературно-артистичному товаристві, а 1908 р.
став засновником та визнаним лідером "Українського клубу" - об'єднання,
що відіграло виняткову роль у формуванні національно свідомої інтелігенції.
Помер невдовзі (6 листопада 1912 р.) після того, як "Український
клуб" було розігнано поліцією; похорон Миколи Віталійовича Лисенка
перетворився на могутню патріотичну демонстрацію українців.
Громадський та науковий інтерес до епістолярної
спадщини Миколи Віталійовича виник одразу після його смерті. Вже у перших
некрологах та спогадах, опублікованих у траурних номерах українських часописів,
зустрічаємо цитати з його листів чи посилання на останні листи небіжчика.
Втрачені пізніше, вони несуть часом надзвичайно цінну інформацію. В нашій
книгозбірні є
Лисенко
М. В. Листи/ Авт.-упоряд. Р.М. Скорульська. - К.: Муз. Україна, 2004. -
2004. - 680с.
Книга вміщує 550 листів видатного українського
композитора, піаніста, хорового дирегента, фольклориста, педагога і громадського
діяча Миколи Лисенка, написаних упродовж 1867-1912 рр., а також ілюстрований
додаток (95 документів) . Частина листів друкувалася у різних виданнях в
Україні й за кордоном. Понад 200 автографів з різних архівів публікується
вперше.
Видання розраховане на музикознавців та
широке коло шанувальників української музики.
Немає коментарів:
Дописати коментар