Інформаційне досьє «Виселення за один день»

  

21 жовтня 1947 року уряд СРСР розпочав примусове виселення українців. Операція називалася "Захід" ("Запад" мовою оригіналу) і стала наймасовішою депортацією населення заходу України в історії. Тоді до віддалених районів Сибіру та Казахстану депортували понад 78 тисяч осіб.

 Каральну акцію спецслужби планували здійснити протягом одного дня — 21 жовтня 1947 року.

Операцію "Захід" готували у режимі цілковитої секретності. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів МГБ дізналися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці — вже під час реалізації

Операція "Захід" охоплювала Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області.

Депортація розпочалася 21 жовтня о другій годині ночі для жителів Львова та близько шостої ранку в більшості регіонів. Планувалося за будь-яку ціну виселити за один день майже 100 тисяч осіб, використовуючи вантажні вагони, автомобілі, військову техніку та навіть гужовий транспорт. 

У Рівненській області виконавці злочинної акції впоралися із "завданням" найшвидше й звезли людей на відправні пункти за 3—4 години. Натомість в тодішній Станіславській та Чернівецькій областях наряди зупинила сильна віхола, яка у деяких районах спричинила сніговий покрив до двох метрів.

Надійшла вказівка проводити операцію за будь-яких погодних умов, тож оперативники застосовували танки та бронетехніку. Але, як наслідок, ешелони з високогірних районів дійшли до станцій навантаження аж 25 жовтня. Подальше транспортування відбувалося залізницею із 87 станцій.

                    

Утекти чи не підкоритися виселенню не видавалося можливим — для реалізації операції було задіяно 30 тисяч солдатів і майже 16 тисяч керівного складу силових відомств.

До Сибіру та Казахстану було насильно вивезено 26 332 сім’ї – 77 791 особу. З них – 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років. 21380 сімей або 60814 осіб у примусовому порядку було направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР:  

• на комбінат «Кузбасвугілля» – 30251 осіб

• на комбінат «Челябінськвугілля» – 10495 осіб

• на комбінат «Молотоввугілля» – 4976 осіб

• на комбінат «Карагандавугілля» – 8191 осіб

• на комбінат «Східсибвугілля» – 5203 осіб

• на вугільний сектор Красноярського краю – 1698 осіб

• 5264 сім’ї (15202 особи) «активних українських націоналістів» під конвоєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та сільському господарстві.

                           

Частина депортованих жителів Західної України опинилася в Карлазі – найбільшому виправно-трудовому таборі СРСР, зазначає Бажан.

Одним із головних завдань каральної акції було нейтралізувати український визвольний рух, зокрема діяльність Української повстанської армії та тих, хто їй співчував та допомагав. 

Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА 

Окрім боротьби з націоналістами, свої дії карателі прикривали ще й гаслами про боротьбу з куркулями. Проте навіть радянська статистика свідчить, що виселені, приміром, із Дрогобицької області мали по одній (зрідка дві) корови на подвір'я, 22 % із цих господарств — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони.

                       "Ворогами трудящого люду" зробили звичайних селян.

Залишене майно, землю та нерухомість розподілили на потреби колгоспів, місцевої влади та безхатьків. Згодом у чимало порожніх квартир і домівок заселилися новоприбулі росіяни.

Радянський режим сподівався, що за допомогою депортації вдасться розгромити український визвольний рух. І в перших рапортах про результати операції "Запад" комуністи так і писали:

"ЦК КП(б)У відзначає, що в результаті заходів, проведених органами МҐБ УССР і Обкомами КП(б)У західних областей УССР, українсько-німецькі націоналісти і озброєні бандитські групи розгромлені і дезорганізовані".

Та ця оцінка виявилася помилковою, бо вже 9 грудня 1947 року в доповідній на ім'я Хрущова, замміністра державної безпеки Радянської України, Дроздов писав про боротьбу українських повстанців: "…після виселення сімей бандитів і націоналістів із західних областей УССР українсько-німецькі націоналісти різко активізували свою бандитську діяльність, направляючи її, головним чином, на зрив заходів, які проводить партія та уряд з колективізації і підготовки до виборів в Ради депутатів трудящих".

З 2016 року постановою Верховної Ради 21 жовтня Україна щороку відзначає роковини з дня масової депортації українців до Сибіру. Цьогоріч, у 2023, вшановуємо 76-ті роковини.

До Дня памяті депортованих українців в нашій бібліотеці представлена тематична виставка книг 

                                                        "Операція ЗАХІД"

                                    

На виставці представлені книги різного жанру: спогади депортованих дітей,історичні нариси,художні твори.Запрошуємо поціновувачів книги  переглянути виставку.